1. Словник синонімів української мови

відсвяткувати

ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм., ОБМИВА́ТИ розм., ПРИМО́ЧУВАТИ розм. (з уживанням алкогольних напоїв). — Док.: відзна́чи́ти, відсвяткува́ти, провести́, вшанува́ти (ушанува́ти), ознаменува́ти, спра́вити, окропи́ти, обми́ти, примочи́ти. Колектив Київського оперного театру ім. Т. Г. Шевченка відзначив (у 1968 р.) 100-річчя існування театру (з журналу); Святкувати закінчення навчального року; — Он, свято йде.., чим його стрічати, як його проводити?.. (Панас Мирний); Ознаменувати свято проголошення Державної незалежності України; Я цього року свої іменини дуже тихо справляла (Леся Українка); (Молодь) гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник); Окропити повернення; В хаті цієї ночі.. офіцери обмивали чин (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвяткувати — відсвяткува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсвяткувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Відзначити певне свято, видатну подію тощо. 2》 Закінчити святкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ див. відсвятко́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відсвяткувати — Відсвяткува́ти, -ку́ю, -ку́єш, -ку́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відсвяткувати — ВІДСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Відзначити певне свято, видатну подію тощо. Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати.. 25-літ-ній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. відсвяткувати — Відсвяткува́ти, -ку́ю, -єш гл. Отпраздновать. Одсвяткували ми Зелену Неділю. МВ. І. 84. Словник української мови Грінченка