відсунути
Відсунути, -ся
см. відсувати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсунути — відсу́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсунути — див. відсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсунути — ВІДСУ́НУТИ див. відсува́ти. Словник української мови у 20 томах
- відсунути — відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Фразеологічний словник української мови
- відсунути — ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́). Словник синонімів української мови
- відсунути — ВІДСУ́НУТИ див. відсува́ти. Словник української мови в 11 томах