1. Фразеологічний словник української мови

відсунути

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсунути — відсу́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсунути — див. відсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсунути — ВІДСУ́НУТИ див. відсува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. відсунути — ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). — Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́ (відволікти́). Словник синонімів української мови
  5. відсунути — ВІДСУ́НУТИ див. відсува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. відсунути — Відсунути, -ся см. відсувати, -ся. Словник української мови Грінченка