віжки
Віжки, -жок
ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. ум. віжечки.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віжки — -жок, мн. (одн. віжка, -и, ж.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віжки — ВІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. ві́жка, и, ж.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок і т. ін., яким правлять кіньми. Словник української мови у 20 томах
- віжки — Ві́жки, ві́жок, ві́жкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віжки — ВІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. ві́жка, и, ж.). Прикріплений з обох боків до вуздечки довгий ремінь, мотузок тощо, яким правлять кіньми. Збоку йде Яким, придержуючись за полудрабок рукою, цмока на гнідка, злегка тримає за віжки (Мирний, IV, 1955, 314); Коні... Словник української мови в 11 томах