1. Словник української мови Грінченка

вікнина

Вікни́на, -ни

ж.

1) Прорубь въ стѣнѣ для окна.

2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ.

3) Воронка водоворота.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікнина — -и, ж. 1》 Отвір у стіні для вікна. 2》 діал. Вікно (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вікнина — ВІКНИ́НА, и, ж. 1. Отвір у стіні для вікна. Будинок дихав пусткою через чорні вікнини поверхів (С. Тудор); Через деякий час валили дзвін, вживаючи линву і дерев'яні пристрої. Заблищав він проти світла, вихилений з вікнини (В. Барка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. Вікнина — Ві́книна іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  4. вікнина — ВІКНИ́НА, и, ж. 1. Отвір у стіні для вікна. Будинок дихав пусткою через чорні вікнини поверхів (Тудор, Вибр., 1949, 288); *Образно. Буйна зелень вуличних посадок та присадибних садків проривалась тільки в одному місці величезною вікниною.. Словник української мови в 11 томах