гарненько

Гарно

нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарненько — гарне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гарненько — 1》 Присл. до гарненький. 2》 присл. Достатньою мірою, як слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарненько — ГАРНЕ́НЬКО. 1. Присл. до гарне́нький. У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Г. Квітка-Основ'яненко); Коли б ти знав, як Рибалкам У морі жить із рибками гарненько, Ти б сам пірнув на дно (П. Словник української мови у 20 томах
  4. гарненько — див. гарно; добре Словник синонімів Вусика
  5. гарненько — ГАРНЕ́НЬКО. 1. Присл. до гарне́нький. Рядочком їхали гарненько, 3 люльок тютюн тягли смачненько (Котл., І, 1952, 195); У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах