1. Словник української мови в 11 томах

гарненько

ГАРНЕ́НЬКО.

1. Присл. до гарне́нький.

Рядочком їхали гарненько, 3 люльок тютюн тягли смачненько (Котл., І, 1952, 195);

У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Кв.-Осн., II, 1956, 282);

Коли б ти знав, як Рибалкам У морі жить із рибками гарненько, Ти б сам пірнув на дно (Г.-Арт., Байки.., 1958, 77);

Витіпала жменю Ониська, потім гарненько повісмо нею зв’язала та аж головою похитала (Головко, II, 1957, 24).

2. присл. В достатній мірі, як слід.

А любив він гарненько попоїсти (Граб., І, 1959, 33);

— Обдивіться, все обдивіться гарненько. Полагодьте вози й мазниці, випробийте зброю (Довж., І, 1958, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарненько — гарне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гарненько — 1》 Присл. до гарненький. 2》 присл. Достатньою мірою, як слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарненько — ГАРНЕ́НЬКО. 1. Присл. до гарне́нький. У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Г. Квітка-Основ'яненко); Коли б ти знав, як Рибалкам У морі жить із рибками гарненько, Ти б сам пірнув на дно (П. Словник української мови у 20 томах
  4. гарненько — див. гарно; добре Словник синонімів Вусика
  5. гарненько — Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44. Словник української мови Грінченка