гарненько
ГАРНЕ́НЬКО.
1. Присл. до гарне́нький.
У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Г. Квітка-Основ'яненко);
Коли б ти знав, як Рибалкам У морі жить із рибками гарненько, Ти б сам пірнув на дно (П. Гулак-Артемовський);
Витіпала жменю Ониська, потім гарненько повісмо нею зв'язала та аж головою похитала (А. Головко);
Під'їзди збудованої частини були гарненько обкладені різноколірною плиткою (В. Нестайко).
2. присл. Достатньою мірою, як слід.
А любив він гарненько попоїсти (П. Грабовський);
– Обдивіться, все обдивіться гарненько. Полагодьте вози й мазниці, випробуйте зброю (О. Довженко);
– Хай прохолоне і гарненько подумає, як себе надалі вести! (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарненько — гарне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гарненько — 1》 Присл. до гарненький. 2》 присл. Достатньою мірою, як слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарненько — див. гарно; добре Словник синонімів Вусика
- гарненько — ГАРНЕ́НЬКО. 1. Присл. до гарне́нький. Рядочком їхали гарненько, 3 люльок тютюн тягли смачненько (Котл., І, 1952, 195); У неділеньку святу Ївга, уставши, убралась гарненько, пішла город розглядати (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- гарненько — Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44. Словник української мови Грінченка