1. Словник української мови Грінченка

гетьманство

Гетьманство, -ва

с.

1) Гетманство; достоинство, санъ, власть гетмана. Молодий на гетьманство. Ном. № 996. Од козацтва, од гетьманства високі могили, — більш нічого не осталось, та й ті розривають. Шевч. 123. Єврася Хмельниченка на гетьмана настановляли. АД. II. 121.

2) Страна и народъ подъ властью гетмана. У иншому царстві, у козацькому гетьманстві, у такому селі, як Пекарі, і там жим два брати. Рудч. Ск. II. 139.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетьманство — гетьма́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гетьманство — -а, с., іст. 1》 Влада гетьмана; гетьманування. 2》 Територія і народ, підвладні гетьману. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гетьманство — ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст. 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гетьманство — Гетьма́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гетьманство — ГЕТЬМА́НСТВО, а, с., іст. 1. Влада гетьмана; гетьманування. [Байда:] Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі (Н.-Лев., II, 1956, 438); Юрій Хмельницький змушений був на початку 1663... Словник української мови в 11 томах