глумливо
Глумливо
нар. Насмѣшливо.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глумливо — глумли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- глумливо — Присл. до глумливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глумливо — ГЛУМЛИ́ВО. Присл. до глумли́вий. – Жаль вам, що ви не були там, де я ходив? – відповів [Сава] глумливо (О. Кобилянська); – Ну, тоді розкажи, – .. глумливо порадив Тритузний, – як блешні курортникам відкушував! (О. Словник української мови у 20 томах
- глумливо — ГЛУМЛИ́ВО. Присл. до глумли́вий. — Жаль вам, що ви не були там, де я ходив? — відповів [Сава] глумливо (Коб., II, 1956, 35); Він був високий на зріст і доброго складу чоловік. Словник української мови в 11 томах