1. Словник української мови Грінченка

глушець

Глушець, -шця

м. Лень, Linum usitatissimum. Вх. Уг. 233.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глушець — глуше́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. глушець — -шця, ч., зах. Льон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глушець — ГЛУШЕ́ЦЬ, шця́, ч. Те саме, що глуха́р 1. – Зима все з'їсть! І ще запросить! – озвався дід сокільник, тримаючи за коралеві голівки тяжких глушців (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  4. глушець — див. глухий Словник синонімів Вусика
  5. глушець — ГЛУХА́Р (великий птах родини тетеревових), ГЛУХИ́Й ТЕТЕРУ́К (ТЕТЕРЮ́К), ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ, ГЛУШЕ́ЦЬ діал., ГО́ТУ́Р діал. На лісових проталинах токували вже ранніми ранками глухарі і косачі (В. Гжицький); Війна прийшла, війна!... Словник синонімів української мови