глушник

Значення в інших словниках

1. глушник — глушни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. глушник — -а, ч., тех. 1》 Канальний пристрій для зменшення повітряного шуму. Абсорбційний глушник — глушник, у якому зниження шуму відбувається за рахунок перетворення звукової енергії у теплову. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глушник — ГЛУШИ́ТЕЛЬ (пристрій, який зменшує силу звуку), ГЛУШНИ́К. У боротьбі з шумом застосовуються різноманітні глушителі, поглиначі та інші пристрої (з журналу); Нині за принципом лабіринту виготовляють глушник для двигунів внутрішнього згорання (з журналу). Словник синонімів української мови