глушник
ГЛУШИ́ТЕЛЬ (пристрій, який зменшує силу звуку), ГЛУШНИ́К. У боротьбі з шумом застосовуються різноманітні глушителі, поглиначі та інші пристрої (з журналу); Нині за принципом лабіринту виготовляють глушник для двигунів внутрішнього згорання (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глушник — глушни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- глушник — -а, ч., тех. 1》 Канальний пристрій для зменшення повітряного шуму. Абсорбційний глушник — глушник, у якому зниження шуму відбувається за рахунок перетворення звукової енергії у теплову. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глушник — Глушник, -ка м. раст. = глушиця. Вх. Пч. ІІ. 32. Словник української мови Грінченка