1. Словник української мови Грінченка

гноття

Гноття, -тя

с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем'я висіло. Мир. ХРВ. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гноття — -я, с., діал. Дрантя, лахміття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гноття — Я, с., діал. Дрантя, лахміття. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гпоття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ:106). Словник поетичної мови Василя Стуса
  3. гноття — ГНО́ТТЯ, я, с., діал. Дрантя, лахміття. Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам’я висіло… (Мирний, II, 1954, 46); Після місячного невпинного походу з боями на плечах бійців висіло саме гноття від сорочок (Панч, В дорозі, 1959, 59). Словник української мови в 11 томах