1. Словник української мови Грінченка

горошок

Горошок, -шку

м. ум. отъ горох. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82.

2) раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісовий. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) — дикий, — ледий, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. To же: горошок гадючий, гороб'ячий. ЗЮЗО. І. 141, — потєчий. Шух. І. 22; з) — горобиний. см. горобиний; и) — журавлевий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126.

3) Родъ игры.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горошок — горо́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горошок — -шку, ч. 1》 Зменш. до горох. || Дрібні предмети круглої форми. Зелений горошок — недостигле насіння гороху, що вживається як приправа до страви. 2》 Назва деяких трав'янистих рослин родини бобових. 3》 Круглі цяточки, кружальця на тканині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горошок — ГОРО́ШОК, шку, ч. 1. Зменш. до горо́х. Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (з народної пісні); * Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. горошок — Горо́шок, -ро́шку; -ро́шки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. горошок — ГОРО́ШОК, шку, ч. 1. Зменш. до горо́х. Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (Укр.. лір. пісні, 1958, 325); *Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Морд. Словник української мови в 11 томах