горошок
ГОРО́ШОК, шку, ч.
1. Зменш. до горо́х.
Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (з народної пісні);
* Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Д. Мордовець);
// Дрібні предмети круглої форми.
Стоять високі паски з білими головами, присипані цвітним горошком (Панас Мирний).
2. Назва деяких трав'янистих рослин родини бобових.
Красно в садочку! Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; повився горобиний горошок (Марко Вовчок);
Березка польова поблизу в'ється по стеблах, звисає білими чарочками, степовий горошок червоніє краплинами крові... (О. Гончар);
Ще й пахучого горошку Тут посію два рядки. Посаджу тюльпанів трошки, А скраєчку – нагідки (М. Познанська).
3. Круглі цяточки, кружальця на тканині.
Горошок ніколи не йшов з моди. Навпаки, він вважається ознакою тонкого смаку (з мови реклами).
(1) В (у) горо́шок (гороши́ну, гороши́нку) – із зображенням круглих цяточок або кружалець перев. на тканині.
Стоїть на крутих східцях .. невисока дівчина у синьому в білий горошок платтячку (В. Козаченко);
Біла в горошок хустка сповзла на шию, чорне гладеньке волосся розметалося (Є. Доломан);
Між деревами майнула голубенька, в білу горошину хусточка (М. Стельмах);
Сидiла [Одарка Пилипiвна] в запранiй у горошок ситцевiй сукнi й саморобному светрi (Р. Федорів);
Несмiливо тримав [хлопець] її пiд руку, нiс Лiлину червоненьку, в бiлу горошинку сумочку (Ю. Мушкетик);
(2) Зеле́ний горо́шок – недостигле насіння гороху, що використовують у їжу.
Молдавські страви характерні широким використанням кукурудзи, кукурудзяного борошна та крупів, баклажанів, кабачків, квасолі, зеленого горошку (з наук.-попул. літ.);
Зелений горошок містить багато інозиту, який має протисклеротичні властивості і необхідний для діяльності серцевого м'яза (з навч. літ.).
△ (3) Ми́шачий горо́шок – багаторічна трав'яниста рослина родини бобових, що є різновидом вики.
Побіля меж, де земля яловіла, нахабно об'являвся луг, виславши наперед мітлицю, пахучу чаполоч, молочай та мишачий горошок (В. Дрозд).
Значення в інших словниках
- горошок — горо́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горошок — -шку, ч. 1》 Зменш. до горох. || Дрібні предмети круглої форми. Зелений горошок — недостигле насіння гороху, що вживається як приправа до страви. 2》 Назва деяких трав'янистих рослин родини бобових. 3》 Круглі цяточки, кружальця на тканині. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горошок — Горо́шок, -ро́шку; -ро́шки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горошок — ГОРО́ШОК, шку, ч. 1. Зменш. до горо́х. Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (Укр.. лір. пісні, 1958, 325); *Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Морд. Словник української мови в 11 томах
- горошок — Горошок, -шку м. ум. отъ горох. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. Словник української мови Грінченка