1. Словник української мови Грінченка

градівник

Градівник, -ка

м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. градівник — градівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. градівник — -а, ч., діал. Чаклун, знахар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. градівник — ГРАДІВНИ́К, а́, ч. За народним повір'ям – чарівник, спроможний відвернути град. Він був .. градівник і мольфар (М. Коцюбинський); За кількасот верст вибиває градом все в полі на ніщо. Є, правда, градівники, що можуть цю біду відвернути, спинити (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах