граділь
Граділь, -ля
м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- граділь — граді́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- граділь — -я, ч. і ж. Частина плуга, в якій закріплюють чересло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- граділь — ГРАДІ́ЛЬ див. гряді́ль. Словник української мови у 20 томах
- граділь — Граді́ль, -ді́ля, -леві; -ді́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- граділь — ГРАДІ́ЛЬ, я, ч. і ж. Частина плуга, в якій закріплюють чересло. [Демид:] Хіба у нас плуг?.. Похряпаний, чепіги позв’язувані у десятьох місцях, повзун геть стерся, граділь у двох місцях цуркою скручений (Кроп. Словник української мови в 11 томах