1. Словник української мови Грінченка

гримати

Гримати, -маю, -єш

гл. = грімати.

---------------

Грімати и гримати, -маю, -єш, грімнути и гримнути, -мну, -неш

гл.

1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: грімати. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105.

2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на кого. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26.

3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гримати — гри́мати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гримати — (чим) стукати, грюкати, вдаряти, бити, погрюкувати, погримувати; (на кого) покрикувати, гиркати, гарикати, І лаяти <�сварити> кого, дорікати кому; (сердито) зіпати, волати, кричати. Словник синонімів Караванського
  3. гримати — -аю, -аєш, недок. 1》 Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2》 на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гримати — гри́мати 1. стукати, вдаряти (ср, ст)||гатити 2. вул. здійснювати статевий акт (ст)||грати кобіту, йти на голяса (ґоляса), калатати, махати, ставити нумер, ставити нумери, ставити нумерок, ставити патики, пердолити, піпати, піпчити, рипати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. гримати — див. гриміти; кричати; лаяти Словник синонімів Вусика
  6. гримати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. гримати — Гри́мати, -маю, -маєш; гри́мнути, -не, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гримати — ГРИ́МАТИ, аю, аєш, недок. 1. Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь. Але Бовдур не слухав того гомону, стояв коло дверей і… гримав кулаками (Фр., І, 1955, 315); [Іван:] А, що-бо ви за народ такий!... Словник української мови в 11 томах