гримати

(чим) стукати, грюкати, вдаряти, бити, погрюкувати, погримувати; (на кого) покрикувати, гиркати, гарикати, І лаяти <�сварити> кого, дорікати кому; (сердито) зіпати, волати, кричати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

гримати — гри́мати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
гримати — -аю, -аєш, недок. 1》 Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2》 на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
гримати — гри́мати 1. стукати, вдаряти (ср, ст)||гатити 2. вул. здійснювати статевий акт (ст)||грати кобіту, йти на голяса (ґоляса), калатати, махати, ставити нумер, ставити нумери, ставити нумерок, ставити патики, пердолити, піпати, піпчити, рипати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
гримати — див. гриміти; кричати; лаяти Словник синонімів Вусика
гримати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
гримати — Гри́мати, -маю, -маєш; гри́мнути, -не, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гримати — ГРИ́МАТИ, аю, аєш, недок. 1. Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь. Але Бовдур не слухав того гомону, стояв коло дверей і… гримав кулаками (Фр., І, 1955, 315); [Іван:] А, що-бо ви за народ такий!... Словник української мови в 11 томах
гримати — Гримати, -маю, -єш гл. = грімати. --------------- Грімати и гримати, -маю, -єш, грімнути и гримнути, -мну, -неш гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Словник української мови Грінченка