гримати
ГРИ́МАТИ, аю, аєш, недок.
1. Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь.
Але Бовдур не слухав того гомону, стояв коло дверей і… гримав кулаками (Фр., І, 1955, 315);
[Іван:] А, що-бо ви за народ такий! Тільки що вступив у речі з паничем, а ви вже й ногами гримати (Кроп., І, 1958, 67);
// Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось.
Галина Львівна .. гримала на плиті комфорками (Гур., Наша молодість, 1949, 253);
// Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін.
Десь в сінях щохвилини гримали двері, кричали кури і розливалась вода (Коцюб., II, 1955, 357);
Йшли обози, гримали тачанки, Покривала стяги пилюга (Мал., І, 1956, 80);
За горою десь гримали гармати (Гонч., Вибр., 1959, 372).
2. на кого, із спол. щ о і без додатка. Голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь.
Там дядина гримає, що дитина нікому не дає покою (Мирний, І, 1954, 91);
Останнім часом почав [чоловік] гримати на неї: — Що ти мені даєш страви то гіркі, то кислі? (Шиян, Баланда, 1957, 178);
— Геть з хати, щеня! — гримає Оникій (Багмут, Опов., 1959, 13).
Значення в інших словниках
- гримати — гри́мати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- гримати — (чим) стукати, грюкати, вдаряти, бити, погрюкувати, погримувати; (на кого) покрикувати, гиркати, гарикати, І лаяти <�сварити> кого, дорікати кому; (сердито) зіпати, волати, кричати. Словник синонімів Караванського
- гримати — -аю, -аєш, недок. 1》 Сильно стукати, ударяти, бити чим-небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2》 на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати кому-небудь у чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гримати — гри́мати 1. стукати, вдаряти (ср, ст)||гатити 2. вул. здійснювати статевий акт (ст)||грати кобіту, йти на голяса (ґоляса), калатати, махати, ставити нумер, ставити нумери, ставити нумерок, ставити патики, пердолити, піпати, піпчити, рипати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гримати — див. гриміти; кричати; лаяти Словник синонімів Вусика
- гримати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- гримати — Гри́мати, -маю, -маєш; гри́мнути, -не, -неш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гримати — Гримати, -маю, -єш гл. = грімати. --------------- Грімати и гримати, -маю, -єш, грімнути и гримнути, -мну, -неш гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Словник української мови Грінченка