грицик

Грицик, -ка

м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. І. 31.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грицик — А, ч., бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітних, що цвіте білим цвітом. Я вже на волі, раз почув, як в полі бродить круглий шурхіт молочаїв, суріп і грициків і стежка геть до лісу стелеться. (ЗД: 110). Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. грицик — ГРИ́ЦИК, а, ч. Прибережний птах родини баранцевих ряду сивкоподібних із довгими дзьобом і ногами. Середовища існування в Україні двох видів – грицика великого і грицика малого – болота й зволожені луки... Словник української мови у 20 томах
  3. Грицик — Гри́цик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. грицик — А, ч., див. гриня. Хай які погані б наші грицики не були, а свої, рідні. Словник сучасного українського сленгу