1. Словник поетичної мови Василя Стуса

грицик

А, ч., бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітних, що цвіте білим цвітом.

Я вже на волі, раз почув, як в полі бродить круглий

шурхіт

молочаїв, суріп і грициків і стежка геть до лісу стелеться. (ЗД: 110).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грицик — ГРИ́ЦИК, а, ч. Прибережний птах родини баранцевих ряду сивкоподібних із довгими дзьобом і ногами. Середовища існування в Україні двох видів – грицика великого і грицика малого – болота й зволожені луки... Словник української мови у 20 томах
  2. Грицик — Гри́цик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. грицик — А, ч., див. гриня. Хай які погані б наші грицики не були, а свої, рідні. Словник сучасного українського сленгу
  4. грицик — Грицик, -ка м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. І. 31. Словник української мови Грінченка