грицик
ГРИ́ЦИК, а, ч.
Прибережний птах родини баранцевих ряду сивкоподібних із довгими дзьобом і ногами.
Середовища існування в Україні двох видів – грицика великого і грицика малого – болота й зволожені луки; грицик малий також поширений поблизу морського узбережжя (з наук.-попул. літ.);
Шлюбний крик грицик видає дзвінким “грицю-грицю-грицю”, чому і має таку назву (з навч. літ.);
Біля річок, озер, боліт водиться невеликий довгоногий птах роду куликів – грицик (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грицик — А, ч., бот. Трав'янистий бур'ян родини хрестоцвітних, що цвіте білим цвітом. Я вже на волі, раз почув, як в полі бродить круглий шурхіт молочаїв, суріп і грициків і стежка геть до лісу стелеться. (ЗД: 110). Словник поетичної мови Василя Стуса
- Грицик — Гри́цик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- грицик — А, ч., див. гриня. Хай які погані б наші грицики не були, а свої, рідні. Словник сучасного українського сленгу
- грицик — Грицик, -ка м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. І. 31. Словник української мови Грінченка