1. Словник української мови Грінченка

гріти

Гріти, -грію, -єш

гл.

1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. гріти самоварь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр.

2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. І. 535.

3) — поклони. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92.

4) — чуприну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). гріти гадюку за пазухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном.

5) гріти надію. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гріти — (робити теплим) зігрівати, (трішки) р. отеплювати, (на вогні) просмажувати, прожарювати, (на парі) парити. Словник синонімів Полюги
  2. гріти — грі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. гріти — Нагрівати, зо-, о-, піді-; (душу) розраджувати, надихати; (по чім) стукати, бити; (захиби) картати, шпетити, критикувати. Словник синонімів Караванського
  4. гріти — грію, грієш, недок. 1》 перех. і неперех. Передавати своє тепло. || Зберігати тепло, захищати від холоду. 2》 перех. Робити теплим, гарячим; нагрівати. Гріти руки — наживатися нечесно, незаконно. 3》 перех., перен. Приносити радість, задоволення, натхнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гріти — Так буде нас гріти, що аж буде кров цюріти. Буде сильно знущатися над нами. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. гріти — див. бити Словник синонімів Вусика
  7. гріти — грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Фразеологічний словник української мови
  8. гріти — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  9. гріти — Грі́ти, грі́ю, грі́єш; грі́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. гріти — ГРІ́ТИ, грі́ю, грі́єш, недок. 1. перех. і неперех. Передавати своє тепло. Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє (Греб., 1,1957, 50); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні (Рильський, І, 1956, 43); // Зберігати тепло... Словник української мови в 11 томах