1. Словник української мови Грінченка

гужва

Гужва, -ви

ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гужва — -и, ж., зах. Розпарена деревна гілка у вигляді кільця для зв'язування чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гужва — ГУЖВА́, и́, ж. Запарені у гарячій воді або запечені на вогні довгі гілки або молоді стовбурці дерев, які використовувалися для зв'язування, стягування чогось; гужівка. Словник української мови у 20 томах
  3. Гужва — Гу́жва прізвище Орфографічний словник української мови