гужва

гужва́

-и, ж., зах.

Розпарена деревна гілка у вигляді кільця для зв'язування чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гужва — ГУЖВА́, и́, ж. Запарені у гарячій воді або запечені на вогні довгі гілки або молоді стовбурці дерев, які використовувалися для зв'язування, стягування чогось; гужівка. Словник української мови у 20 томах
  2. Гужва — Гу́жва прізвище Орфографічний словник української мови
  3. гужва — Гужва, -ви ж. Распаренная древесная вѣтвь, употребляющаяся для связыванія, обыкновенно въ видѣ кольца. Шух. I. 74, 87, 187. Словник української мови Грінченка