1. Словник української мови Грінченка

гідно

Гідно

нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гідно — гі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гідно — присл. Належним чином, як слід; достойно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гідно — ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Треба, як той казав, дитину гідно охрестити (Б. Лепкий); Гасан якось потемнів і зблід, але тримався гідно і невимушено (З. Тулуб); В. Симоненко просто і гідно .. Словник української мови у 20 томах
  4. гідно — Не все те гідне, що бідне. Бідні люди бувають дуже працьовиті, але бувають і дуже ліниві. Хай буде і бідна, аби гідна. Говорять багаті батьки синові, який сватає бідну дівчину. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. гідно — ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з’ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196); Професія трубокладів — складна й небезпечна. Словник української мови в 11 томах