1. Словник української мови Грінченка

двійчастий

Двійчастий, -а, -е

Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двійчастий — двійча́стий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. двійчастий — рідко двійчатий, -а, -е. Який має дві однакові частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двійчастий — ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Словник синонімів української мови
  4. двійчастий — Двійча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. двійчастий — ДВІЙЧА́СТИЙ, рідко ДВІЙЧА́ТИЙ, а, е. Який має дві однакові частини. Курбала .. хутко подався двійчастою колією (Досв., Вибр. ,1959,194); Осторонь на дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев’яні двійчасті вила (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах