двійчастий
ПОДВІ́ЙНИЙ (який складається з двох однакових або подібних частин), ДВОЇ́СТИЙ, ДВІЙЧАСТИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, БІНА́РНИЙ спец., книжн., ДВІЙНИ́Й розм. В молодички подвійне підборіддя — воно розкішне, випещене, наче аж припудрене білим густим пушком (Є. Гуцало); На схилі раптом знову натрапили на сліди. Вони розходились широкою двоїстою вилкою (Л. Смілянський); На дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев'яні двійчасті вила (М. Томчаній); Виставляючи наперед палицю, голова сановито пішов далі. Клочок і Благий, як подвоєна тінь, посунули за ним (П. Панч); Черешні над камінним парапетом; У білій куряві заїжджий двір, А в небі, переймаючи простір, Піднісся Чатир-Даг двійним наметом (М. Зеров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двійчастий — двійча́стий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- двійчастий — рідко двійчатий, -а, -е. Який має дві однакові частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- двійчастий — Двійча́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- двійчастий — ДВІЙЧА́СТИЙ, рідко ДВІЙЧА́ТИЙ, а, е. Який має дві однакові частини. Курбала .. хутко подався двійчастою колією (Досв., Вибр. ,1959,194); Осторонь на дереві я побачив підвішені кимсь граблі і дерев’яні двійчасті вила (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах
- двійчастий — Двійчастий, -а, -е Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157. Словник української мови Грінченка