1. Словник української мови Грінченка

декуди

Декуди

нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екатер. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декуди — де́куди прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. декуди — присл., діал. Кудись. || Подекуди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декуди — КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал. Словник синонімів української мови
  4. декуди — Де́куди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. декуди — ДЕ́КУДИ, присл., діал. Кудись. [Іван (до музики):] Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (Кроп., І, 1958, 96); // Подекуди. В селі видно було декуди світло (Фр., IV, 1950, 414); Ще тільки декуди блищить рілля У чорно-синій соковитій барві (Рильський, І, 1956, 74). Словник української мови в 11 томах