декуди
ДЕ́КУДИ, присл., діал. Кудись.
[Іван (до музики):] Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (Кроп., І, 1958, 96);
// Подекуди.
В селі видно було декуди світло (Фр., IV, 1950, 414);
Ще тільки декуди блищить рілля У чорно-синій соковитій барві (Рильський, І, 1956, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- декуди — де́куди прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- декуди — присл., діал. Кудись. || Подекуди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- декуди — КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал. Словник синонімів української мови
- декуди — Де́куди, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- декуди — Декуди нар. Кой-куда, кой-гдѣ. Так усі декуди й розійшлись. Холера декуди викидається. Екатер. г. Словник української мови Грінченка