деньок

День, -дня

м.

1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. велик-день. Свѣтлое Воскресенье. день від дня, день крізь день, день при дневі (дні). Изо дня въ день. Мнж. 178. День від дня робили на пана. Камен. у. Сидить даремне день при дневі. Ном. № 10885. День при дні сварки. Н. Вол. у. День при дні, день при дні робимо. МВ. І. 98. сими днями, тими днями. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями. Св. М. І. 9. день-година, із день-години. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. Мет. 385. день за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. Камен. у. день у день, по всяк день. Ежедневно. до дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. Камен. у. на день добрий, на добридень давати. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Мет. Боже помагай і день вам добрий. МВ. І. 111. одного дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. Ком. II. 44. по всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Кв. що-дня. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Чуб. ІІІ. 111. через цілісінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. Кв. II. 324. день-денички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Г. Барв. 276. що в бога день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. Ном. стр. 55.

2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Ном. № 191. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. Чуб. ІІІ. 163.

3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. Чуб.

4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (см. упруга). Мир. ХРВ. 77. О. 1862. IX. 5. ѴІІІ. 1. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Осн. 1862. VIII. 7. ум. деньок. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Котл. Ен. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. Лавр. 26. на деньки. Поденно. Шух. І. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деньок — деньо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. деньок — -нька, ч. Зменш.-пестл. до день 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деньок — див. день Словник синонімів Вусика
  4. деньок — ДЕНЬО́К, нька́, ч. Зменш.-пестл. до день 1, 2, 4. Зимою деньок, як комарів носок (Укр.. присл.., 1955, 99); Там дівчата в погожий деньок Яблуневий садили садок (Нех., Чудесний сад, 1962, 90); Так поволі йдуть деньки, А ще тихше тижні (Дор., Літа.. Словник української мови в 11 томах