деньок

ДЕНЬО́К, нька́, ч. Зменш.-пестл. до день 1, 2, 4.

Зимою деньок, як комарів носок (Укр.. присл.., 1955, 99);

Там дівчата в погожий деньок Яблуневий садили садок (Нех., Чудесний сад, 1962, 90);

Так поволі йдуть деньки, А ще тихше тижні (Дор., Літа.., 1957, 141).

◊ Деньо́к-два; Деньо́к-дру́гий — кілька днів.

— Побудь тут, синочку, деньок-другий (Фр., II, 1950, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деньок — деньо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. деньок — -нька, ч. Зменш.-пестл. до день 1), 2), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деньок — див. день Словник синонімів Вусика
  4. деньок — День, -дня м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ном. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Котл. Ен. І. 20. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Ном. № 79. велик-день. Свѣтлое Воскресенье. Словник української мови Грінченка