деньочок

ДЕНЬО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до деньо́к.

Веселий, ясний був деньочок, Пішов я в поле погулять, Щоб любим дітям на віночок Волошок в житі назбирать (Гл., Вибр., 1957, 295);

— Побудь деньочок, відігрійся хоч трошки. Встигнеш (Збан., Єдина, 1959, 32);

Пройшли золотії деньочки В розкішних двірцях пирувать. Буржуям доводиться ніччю В підвалах сирих ночувать (Пісні та романси.., II, 1956, 279).