дзвіничний

Дзвіничний, -а, -е

Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвіничний — -а, -е, діал. Стос. до дзвіниці. Великий тлумачний словник сучасної мови