дзвінковий
Дзвінковий, -а, -е
Бубновый.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвінковий — дзвінко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- дзвінковий — -а, -е. Бубновий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзвінковий — ДЗВІНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до дзвіно́к 1. Сутулуватий службовець .. потупотів до дверей. Там потягнув за дерев'яний держачок, від якого бігла вгору дзвінкова дротина (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
- дзвінковий — див. голосний; дзвінкий Словник синонімів Вусика