дзвінковий

дзвінкови́й

-а, -е.

Бубновий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвінковий — дзвінко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дзвінковий — ДЗВІНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до дзвіно́к 1. Сутулуватий службовець .. потупотів до дверей. Там потягнув за дерев'яний держачок, від якого бігла вгору дзвінкова дротина (В. Барка). Словник української мови у 20 томах
  3. дзвінковий — див. голосний; дзвінкий Словник синонімів Вусика
  4. дзвінковий — Дзвінковий, -а, -е Бубновый. Словник української мови Грінченка