дихальце
Дихальце, -ця
с. ум. отъ дихало.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дихальце — ди́хальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дихальце — -я, с. Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дихальце — ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34) Словник української мови в 11 томах