дихальце

Дихальце, -ця

с. ум. отъ дихало.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихальце — ди́хальце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дихальце — -я, с. Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дихальце — ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34) Словник української мови в 11 томах