дихальце
ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.
Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
дихальце —
ди́хальце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
дихальце —
-я, с. Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дихальце —
Дихальце, -ця с. ум. отъ дихало.
Словник української мови Грінченка