1. Орфографічний словник української мови

дихальце

ди́хальце

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дихальце — -я, с. Один із мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дихальце — ДИ́ХАЛЬЦЕ, я, с. Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах. Дихає бджола.. черевцем через кілька пар наявних у ньому отворів, що називаються дихальцями (Бджоли, 1955, 34) Словник української мови в 11 томах
  3. дихальце — Дихальце, -ця с. ум. отъ дихало. Словник української мови Грінченка