днедавній

Днедавній, -я, -є

Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 551.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. днедавній — днеда́вній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. днедавній — -я, -є, розм. днедавний, -а, -е. 1》 Який існував, відбувався, був поширений колись давно. 2》 Дуже старий, давній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. днедавній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
  4. днедавній — Днеда́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. днедавній — ДНЕДА́ВНІЙ, я, є, розм. ДНЕДА́ВНИЙ, а, е. 1. Який існував, відбувався, був поширений колись давно. А я так мало, небагато Благав у бога.. Вдвох тихенько заспівать [з Оксаною] Ту думу сумную, днедавну, Про лицаря того гетьмана (Шевч. Словник української мови в 11 томах