днедавній
днеда́вній
-я, -є, розм. днедавний, -а, -е.
1》 Який існував, відбувався, був поширений колись давно.
2》 Дуже старий, давній.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- днедавній — днеда́вній прикметник Орфографічний словник української мови
- днедавній — див. стародавній Словник синонімів Вусика
- днедавній — Днеда́вній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- днедавній — ДНЕДА́ВНІЙ, я, є, розм. ДНЕДА́ВНИЙ, а, е. 1. Який існував, відбувався, був поширений колись давно. А я так мало, небагато Благав у бога.. Вдвох тихенько заспівать [з Оксаною] Ту думу сумную, днедавну, Про лицаря того гетьмана (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- днедавній — Днедавній, -я, -є Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 551. Словник української мови Грінченка