довшати
Довшати, -шаю, -єш
гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довшати — до́вшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- довшати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися довшим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довшати — ДО́ВШАТИ (ставати, здаватися довшим), ВИДО́ВЖУВАТИСЯ. — Док.: подо́вшати, ви́довжитися. Жовте сонце неохоче котилося в піски, довшали тіні сосонок (М. Зарудний); Коли він їв, лице його то круглилося, то видовжувалося (І. Чендей). Словник синонімів української мови
- довшати — До́вшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- довшати — ДО́ВШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися довшим. Зубчаста тінь від замкового муру все довшала, а далі й двір покрила (Л. Укр., І, 1951, 188); Як життя кращає, то і вік довшає (Укр.. присл.., 1955, 377). Словник української мови в 11 томах