довшати

до́вшати

-аю, -аєш, недок.

Ставати, робитися довшим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довшати — до́вшати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довшати — ДО́ВШАТИ (ставати, здаватися довшим), ВИДО́ВЖУВАТИСЯ. — Док.: подо́вшати, ви́довжитися. Жовте сонце неохоче котилося в піски, довшали тіні сосонок (М. Зарудний); Коли він їв, лице його то круглилося, то видовжувалося (І. Чендей). Словник синонімів української мови
  3. довшати — До́вшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. довшати — ДО́ВШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися довшим. Зубчаста тінь від замкового муру все довшала, а далі й двір покрила (Л. Укр., І, 1951, 188); Як життя кращає, то і вік довшає (Укр.. присл.., 1955, 377). Словник української мови в 11 томах
  5. довшати — Довшати, -шаю, -єш гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539. Словник української мови Грінченка