1. Словник української мови Грінченка

довірятися

Довірятися, -ряюся, -єшся

сов. в. довіритися, -рюся, -ришся, гл. Довѣряться, довѣриться. І той, хто хліб мій їв, кому я довірявся, приятель щирий мій підняв п'яту на мене. К. Псал. 100.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довірятися — довіря́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. довірятися — -яюся, -яєшся, недок., довіритися, -рюся, -ришся, док. 1》 кому. Довіряючи кому-небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до довіряти 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довірятися — див. вірити Словник синонімів Вусика
  4. довірятися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
  5. довірятися — ДОВІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. кому. Довіряючи кому-небудь, ділитися своїми думками, таємницями і т. ін. Словник української мови в 11 томах