1. Словник української мови Грінченка

додибувати

Додибувати, -бую, -єш

сов. в. додибати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додибувати — доди́бувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. додибувати — ДОДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Насилу, з труднощами доходити, добиратися куди-небудь, до чого-небудь. — А я ледве додибала до вашої хати (Шевч. Словник української мови в 11 томах