додибувати

доди́бувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додибувати — ДОДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Насилу, з труднощами доходити, добиратися куди-небудь, до чого-небудь. — А я ледве додибала до вашої хати (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  2. додибувати — Додибувати, -бую, -єш сов. в. додибати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112. Словник української мови Грінченка