1. Словник української мови Грінченка

домівник

Домівник, -ка

м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домівник — -а, ч., діал. Домочадець, член родини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. домівник — ДОМІВНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що домови́к. У східних областях України домівник приходив як сажотрус і міг скоїти чимало лиха (мордувати коней, лякати дітей, душити господаря тощо) (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах