1. Великий тлумачний словник сучасної мови

домівник

домівни́к

-а, ч., діал.

Домочадець, член родини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домівник — ДОМІВНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що домови́к. У східних областях України домівник приходив як сажотрус і міг скоїти чимало лиха (мордувати коней, лякати дітей, душити господаря тощо) (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. домівник — Домівник, -ка м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр. Словник української мови Грінченка